Дві революційні технології, блокчейн та штучний інтелект, набирають обертів та вже мають значний вплив життя людей і суспільства. Штучний інтелект зазвичай допомагає окремим особам та організаціям автоматизувати процеси та приймати рішення на основі даних. Блокчейн створює безпечні децентралізовані книги (бази даних), які можна використовувати для транзакцій без посередників. Ці дві технології самі по собі мають величезний потенціал, але в поєднанні вони можуть революціонізувати цілі галузі. 

AI може підвищити продуктивність мереж блокчейну шляхом автоматизації процесів і підвищення точності. Алгоритми штучного інтелекту можуть аналізувати дані в блокчейні, щоб виявляти аномалії, допомагаючи запобігати шахрайству та іншим зловмисним діям. В той час, як блокчейн може забезпечити безпечне та захищене від втручання робоче середовище для алгоритмів AI.

Проте, існують й перешкоди та обмеження, які слід враховувати у відносинах між блокчейном та AI. Через нижчу швидкість транзакцій і більше споживання енергії порівняно зі звичайними централізованими системами технологія блокчейн наразі не масштабується. Крім того, розгортання алгоритмів штучного інтелекту в мережах блокчейну може бути складним через обчислювальну вимогливість цих алгоритмів.

Попри обмеження, розробники у сфері блокчейну та AI шукають розв’язання цих проблем та максимізують переваги їх взаємодії. Тож, поява креативних рішень, які будуть використовують блокчейн і штучний інтелект для стимулювання трансформаційних змін у низці галузей, вже не за горами.

Види синергії між блокчейном і штучним інтелектом

Технологія блокчейну покращує цілісність даних, забезпечує безпечну співпрацю та обмін даними, що може зробити системи штучного інтелекту більш надійними та відкритими.

Безпечний обмін даними та співпраця

Системам AI необхідний доступ до різноманітних і величезних масивів даних, в той як блокчейн пропонує безпечну та децентралізовану платформу для обміну даними. Блокчейн дозволяє обмін даними між багатьма сторонами, не покладаючись на один вузол, зберігаючи конфіденційність та контроль над даними.

Наприклад, у галузі охорони здоров’я записи пацієнтів, які зберігаються в блокчейні, можна безпечно передавати моделям штучного інтелекту для дослідження чи діагностики, одночасно захищаючи конфіденційність інформації.

Цілісна база даних

Незмінна і прозора природа блокчейну може покращити цілісність даних, що використовуються в системах AI. Блокчейн дозволяє алгоритмам штучного інтелекту отримувати доступ до захищених від втручання та перевірених даних, забезпечуючи точність і надійність прогнозів і ідей.

Блокчейн можна використовувати, наприклад, у логістиці для відстеження та документування руху товарів. Ці дані можуть бути проаналізовані системами штучного інтелекту для виявлення закономірностей або аномалій та вдосконалення процедур логістики.

Стимули та токенізація 

Блокчейн дає можливість створення токенів та монет, які полегшують стимулювання та монетизацію AI середовищ. Такі токени можна роздавати як компенсацію людям, які надають обчислювальні ресурси та дані. Ці винагороди можуть сприяти командній роботі та заохочувати участь у дослідженнях і розробках штучного інтелекту.

Одним із прикладів є проєкт SingularityNET, який об’єднує блокчейн і штучний інтелект для створення децентралізованого ринку, де провайдери штучного інтелекту надають послуги та отримувати винагороду за свої зусилля токенами.

Найбільші AI криптопроєкти

The Graph (GRT). The Graph — це програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, побудоване на блокчейні Ethereum, яке служить протоколом індексації для запитів у таких мережах, як Ethereum і IPFS. Інноваційний протокол індексування, інтеграція AI та децентралізоване управління роблять його одним із найуспішніших AI криптопроєктів, які спрощують пошук даних та підвищують ефективність екосистем блокчейну.

Render (RNDR). Render – це проєкт спрямований на створення децентралізованої системи комп’ютерів, яка пропонує високопродуктивні обчислювальні послуги для виконання завдань. Він використовує штучний інтелект та машинне навчання для підвищення ефективності, забезпечуючи оптимізацію розподілу ресурсів і створюючи екосистему візуалізації, яка працює з максимальною ефективністю.

Fetch.ai (FET). Fetch.ai — це блокчейн-платформа з відкритим вихідним кодом, яка має на меті створити мережу для безперешкодних транзакцій автономних економічних агентів. Вона використовує штучний інтелект і машинне навчання для створення віртуальної економіки, надаючи такі послуги, як обмін даними та розподіл ресурсів.

Ocean Protocol (OCEAN). Ocean Protocol — це децентралізована платформа, яка революціонізує обмін даними. Вона використовує блокчейн та смарт-контракти для створення чесної та відкритої екосистеми даних для програм штучного інтелекту та машинного навчання.

Потенційні проблеми та обмеження

Поєднання блокчейну та штучного інтелекту має проблеми масштабованості, споживання енергії та сумісності.

Масштабованість є основною проблемою, оскільки блокчейн-мережам може бути важко впоратися з великими масивами даних та обчислювальними вимогами систем штучного інтелекту в режимі реального часу. Проблеми у таких середовищах також виникають через інтенсивність обчислень обох систем. Щоб досягти плавної інтеграції між різними блокчейн-мережами та моделями штучного інтелекту, необхідно розв’язувати проблеми взаємодії та стандартизації.

Безпека даних і конфіденційність також є предметом міркуваннями. Може бути важко знайти компроміс між конфіденційністю даних і перевагами аналізу AI, особливо в таких секторах, як охорона здоров’я та фінанси, де діють суворі закони про конфіденційність.

Загальне прийняття може бути ускладнене впровадженням і адміністративною складністю, особливо для невеликих організацій. Попри ці перешкоди, все ще докладаються зусилля, щоб їх подолати. Щоб повною мірою реалізувати потенціал об’єднання блокчейну зі штучним інтелектом у різноманітних бізнесах, вкрай необхідно розв’язувати ці проблеми.

Потенціал взаємодії штучного інтелекту та блокчейну

Майбутній потенціал цього дуету є величезним. Можна передбачити додаткові розробки в алгоритмах машинного навчання, що зберігають конфіденційність  та підвищення підзвітності та прозорості систем штучного інтелекту.

Одним із найкращих наслідків їх поєднання є створення децентралізованих систем, які є безпечними та незмінними. Оскільки кожна галузь значною мірою покладається на дані, AI та блокчейн допоможуть покращити безпеку з точки зору обробки даних.

Загалом поєднання блокчейну та штучного інтелекту має потенціал для створення нових і потужних рішень, які можуть змінити наше уявлення про прозорість та ефективність у різних галузях, таких як фінансові послуги, охорона здоров’я, виробництво та логістика.

Багато користувачів фінансового сектору приділяють увагу анонімності. Можливість здійснювати платежі, не розкриваючи своєї особи, знайшла відгук у багатьох і зробила криптовалюти привабливим засобом платежу. Проте, з плином часу стало очевидним, що анонімність у світі криптовалют більше схожа на міф, ніж реальність. 

У таких блокчейнах, як Bitcoin, Ethereum, Dogecoin або Litecoin, будь-які стандартні транзакції не забезпечують повну анонімність. Навіть якщо транзакції не пов’язані з підтвердженими обліковими записами, їх теоретично можливо відстежити. Особливо легко ідентифікувати користувача, якщо він переказує кошти з особистого гаманця на криптобіржу, де проводиться процедура верифікації.

З метою задоволення потреб анонімності, розробники запропонували рішення у вигляді анонімних криптовалют. Вони забезпечують невидимість транзакцій та підвищують безпеку активів. У цій статті ми надамо детальну інформацію про приватні цифрові валюти, які сприятимуть анонімності фінансових операцій між учасниками.

Що таке анонімні криптовалюти?

Анонімні монети це окрема категорія криптовалют, що забезпечують конфіденційність і анонімність при проведенні транзакцій. Вони ховають джерело та призначення транзакцій, використовуючи різні методи, такі як приховування балансу та адреси гаманця, а також змішування кількох транзакцій для запобігання аналізу ланцюжка. В результаті ідентифікувати власника гаманця дуже складно, а в деяких випадках практично неможливо.

Анонімні монети вирішують два різні завдання: забезпечення анонімності та невідслідковування. Анонімність приховує особистість за кожною транзакцією, тоді як неможливість відстежити робить вкрай складним виявлення кінцевих точок транзакцій через аналітичні послуги блокчейну.

Технології, що використовуються для забезпечення анонімності

Приватні криптовалюти реалізують ряд алгоритмів та підходів в рамках свого протоколу, що забезпечують анонімність та запобігають відстеженню транзакцій. Серед найбільш поширених методів, які застосовуються в анонімних криптовалютах, можна виділити stealth-адреси, технологію змішування транзакцій, кільцеві підписи та Zk-SNARKs.

• Stealth-адреси. Система стелс-адрес працює так, що відправник генерує для кожної транзакції унікальну адресу, навіть якщо кілька платежів надсилаються одному одержувачу.
• Кільцеві підписи. Кільцеві підписи є схемою, за якої одна транзакція підписується кількома учасниками, приховуючи при цьому ідентичність відправника. Група учасників формується випадковим чином.
• Zk-SNARKs. Zk-SNARKs розшифровується як “Zero-Knowledge Succinct Non-Interactive Argument of Knowledge”, означає “доказ із нульовим розголошенням інформації”. Це дозволяє одному користувачу довести іншому істинність будь-якого затвердження X, не розкриваючи при цьому жодної додаткової інформації, крім підтвердження самого затвердження X.
• CoinJoin. Відомий як “міксер монет”, є методом, при якому транзакції від різних учасників об’єднуються в одну загальну транзакцію, а потім кошти перерозподіляються між учасниками з використанням нових адрес.

Найбільші за ринковою капіталізацією анонімні криптовалюти

На ринку часто з’являються нові криптовалюти і їх розробники найчастіше стверджують, що створили справді конфіденційні криптовалюти. Проте, не всі з них досягають успіху та стійкості. Розгляньмо найпопулярніші та перевірені часом анонімні криптовалюти.

Monero. Багато експертів вважають Monero найкращою анонімною криптовалютою, оскільки вона використовує потужний набір інструментів конфіденційності, включаючи RingCT, приховані адреси та кільцеві підписи, щоб забезпечити повну анонімність.

У цій системі інформація про відправника та одержувача залишається відомою лише учасникам угоди. Для забезпечення анонімності переказів розробники скористалися технологією кільцевого підпису, яка подібна до електронного підпису. Під час створення транзакції в мережі Monero включаються дані про інші операції. Цей метод додатково ускладнює простеження. Крім того, він унеможливлює відстеження сум переказів.

Dash. Dash – це анонімна криптовалюта, що походить від форку біткоїна і була створена у 2014 році. Запущена вона була з назвою XCoin, далі перейменована на DarkCoin, поки згодом не отримала назву Dash. Основною рисою анонімності Dash є використання функції PrivateSend, яка використовує метод CoinJoin для замішування реальних даних транзакцій.

Dash Core Group, компанія відповідальна за розвиток цієї криптовалюти, наголошує на зручності використання та захисту інтересів користувачів. Попри те, що Dash почав свій шлях як форк біткоїну, анонімність не була його початковою характеристикою. Всередині блокчейну Dash деталі транзакцій, такі як баланси та адреси, доступні для загального огляду. Користувач сам вирішує, чи використовувати функцію PrivateSend, чи ні.

Zcash. Zcash – ще одна з провідних анонімних криптовалют. Її запуск відбувся у 2016 році, і вона має спільні риси з Dash, оскільки також є форком біткоїна. У процесі підтвердження транзакцій криптовалюта використовує механізм Proof-of-Work.

Zcash є першою криптовалютою, що у своїй основі використовує модифікацію протоколу нульового розголошення (або нульового знання) під назвою zk-SNARK. Цей протокол дозволяє користувачам перевіряти справжність про захищених транзакцій, не розкриваючи ні сторони, ні суми, залишаючи видимими лише тимчасові мітки. Важливо, що всі монети Zcash взаємозамінні, і їхню історію походження неможливо простежити.

Завершальні думки

Криптографія як наука про методи захисту даних займає ключову роль у забезпеченні безпеки в онлайн-комунікаціях. У цьому контексті анонімні криптовалюти відіграють важливу роль у криптовалютній екосистемі. 

Попри це, все ще ведуться дискусії щодо можливого негативного використання таких валют у незаконних цілях. Проте, статистика свідчить про те, що лише мала частина криптовалют використовується для незаконних дій, таких як відмивання грошей або фінансування тероризму.

Технологія блокчейну є революційним технологічним досягненням, яке може трансформувати багато бізнес-секторів, забезпечуючи безпечний і прозорий спосіб зберігання та передачі даних, однак впровадження цієї технології не позбавлене проблем. 

Однією з найбільш значущих проблем є «трилема блокчейну». Вона відноситься до трьох фундаментальних характеристик блокчейну, яких важко досягти одночасно: децентралізації, безпеки та масштабованості. У цій статті ми розглянемо важливість трилеми блокчейну, її вплив на блокчейн та потенційні рішення.

Теорема САР

Науковець інформатик Ерік Брюер ще в 1990-х роках познайомив світ із теоремою CAP. Згідно з концепцією Брюера, децентралізована база даних може володіти лише двома з трьох ключових характеристик: узгодженості (Consistency), доступності (Availability) та стійкості до поділу (Partition). Як результат, теорема представляє проблему, оскільки вимагає від розробників децентралізованої бази даних відмовитися від однієї з трьох ключових функцій для оптимізації атрибутів і продуктивності двох інших.

Нещодавно Віталік Бутерін застосував теорему CAP до блокчейну та ввів термін «трилема блокчейну». Він описує подібну дилему, з якою стикаються розробники блокчейнів, коли обирають між трьома характеристиками:

• Децентралізація. Децентралізація це розподіл функцій, влади, або ресурсів від центрального керівного органу до великої кількості учасників мережі.
• Безпека. Це заходи, вжиті для запобігання несанкціонованому доступу та шахрайським діям у блокчейні. Безпека в блокчейні забезпечується за допомогою шифрування, криптографії з відкритим ключем та алгоритмів консенсусу.
• Масштабованість. Це здатність блокчейну обробляти багато транзакцій за секунду. Оскільки все більше людей починають використовувати блокчейни, для швидкої обробки цих транзакцій потрібна більша потужність мережі. Тож, масштабованість це наскільки ефективно мережа блокчейну може перевіряти транзакції.

Компроміси та їх особливості

Нинішні блокчейни повинні йти на компроміс нехтуючи з однією із трьох фундаментальних властивостей. Тому, є три найрозповсюдженіших види структурних напрямів при розробці:

1. Перевага децентралізації та масштабованості над безпекою. На цей компроміс йдуть мережі, що працюють на алгоритмах Delegated Proof-of-Stake. В них працює невелика кількість нод які обробляють транзакції, проте до них у дуже високі вимоги — необхідність мати дороге серверне обладнання або велику суму нативних монет. Ці мережі є продуктивними та безпечними, але не децентралізованими. До переліку таких блокчейнів можна віднести: Tron, EOS, Radix Protocol, та Lisk.
2. Перевага масштабованості та безпеки над децентралізацією. На цей компроміс йдуть мультичейн мережі, у яких додатки пов’язані з різними блокчейнами. Для атаки потрібно заволодіти більшістю нод на одному із підтримуваних блокчейнів, щоб зламати структуру і викликати негативні наслідки для всіх інших учасників. Тому, такі мережі є децентралізованими та масштабованими, але не дуже безпечними.
3. Перевага децентралізації та безпеки над масштабованістю. На цей компроміс йдуть традиційні блокчейни, такі як: Bitcoin, Ethereum або Litecoin. Кожен їхній учасник управляє нодою, яка підтверджує кожну транзакцію, тому такі мережі мають високий рівень безпеки та децентралізації, але низьку швидкість транзакцій.

Пошук рішення трилеми блокчейну

Розробники стикаються зі значними проблемами, коли справа доходить до пошуку правильного балансу між децентралізацією, безпекою та масштабованістю. Щоб знайти розв’язання цієї проблеми, розробники та інженери постійно розробляють інноваційні рішення, які покращують технологію та досягають оптимальної рівноваги між цими елементами.

Наявні рішення:

• Рішення другого рівня. Це протоколи, які працюють поверх блокчейну, сприяючи збільшенню його масштабованості. Забезпечуючи обробку численних транзакцій поза мережею, ці рішення зменшують навантаження на основну мережу.
• Шардинг. Ця техніка передбачає поділ мережі блокчейну на менші сегменти, кожен з яких здатний обробляти підмножину загальних транзакцій. Завдяки шардингу покращується масштабованість, оскільки зменшується навантаження на окремі вузли. Шардинг реалізований у ряді блокчейнів, таких яких Zilliqa та Near.
• Нові механізми консенсусу. Механізми консенсусу охоплюють алгоритми, які використовуються для перевірки транзакцій у блокчейні. Щоб покращити масштабованість і мінімізувати споживання енергії, розробляються нові гібридні алгоритми, такі як Leasing Proof of Stake (LPoS) та Delegated Byzantine Fault Tolerance (dBFT), або поєднання PoW та PoS.

Також рішенням трилеми блокчейну можуть стати нові мови програмування, кроссчейни, сайдчейни та інші технології, які забезпечать децентралізацію, безпеку та масштабованість на максимальному рівні.

Завершальні думки

Трилема блокчейну наразі є основною проблемою для більшості розробників. Такі проєкти, як Bitcoin та Ethereum, вже трансформували новітню фінансову систему. Але щоб досягти такого рівня, коли блокчейн зможе революціонізувати світ для кожного потрібно вирішити цю трилему.

Як і в будь-якій іншій справі, як тільки ми зрозуміємо природу проблеми, ми маємо набагато більше шансів знайти її вирішення. Багато розробників працюють над вирішенням трилеми блокчейну, і вони досить оптимістичні — отже, ми теж маємо бути такими.

Зберігання цифрових даних пройшло довгий шлях від громіздких носіїв до мережевого зберігання. Спочатку для запису цифрової інформації використовувалися перфокарти та перфострічки. Потім були створені магнітні носії — стрічки та дискети. Якийсь час були популярними оптичні накопичувачі та флешки. Зрештою, з розвитком інтернету відбулася революція у зберіганні даних. Виявилося, що не обов’язково мати носій, якщо можна зберігати дані на сервері (Web 1) або у хмарному сховищі (Web 2).

Хмарні служби зберігання, такі як Dropbox та Google Cloud, змінили те, як наше покоління зберігає та ділиться великими файлами в інтернеті. Ці сервіси дозволяють зберігати терабайти даних за частку вартості жорсткого диска, в той час, як ці файли доступні за запитом з будь-якого пристрою. Але є одна проблема: користувачі покладаються на систему управління ризиками централізованої організації, яка може в будь-який час позбавити користувача доступу до облікового запису, поділитися своїми файлами з урядовими установами, або навіть збанкрутувати.

Децентралізоване зберігання

В результаті розвитку інтернету торенти стали першою децентралізованою технологією, позбавленої перерахованих вище недоліків. Але вони набули поширення в основному в середовищі технічно підкованих користувачів або піратів. До цього часу ця технологія широко використовується для поширення ігор, неліцензійного ПЗ та піратського контенту. Але зараз настав час перегляду принципів використання технологій децентралізованого зберігання в рамках нової революції – становлення Web 3.

Web 3 пропонують нову альтернативу: децентралізовані мережі зберігання файлів, такі як Filecoin, Storj та Arweave. Замість зберігання даних в хмарному сховищі, протоколи децентралізованого зберігання файлів розрізають ваші дані на крихітні частини, а потім зберігають їх на псевдонімних комп’ютерах (вузлах), підключених до децентралізованої мережі. Децентралізація означає, що файли захищені мережею, що складається з багатьох зацікавлених сторін, а не однієї компанії.

Децентралізоване зберігання також дає споживачам повне володіння та контроль над своїми даними замість того, щоб покладатися на третю сторону для управління ними та їх зберігання. InterPlanetary File System (IPFS) та StorX – це кілька екземплярів децентралізованих систем зберігання.

Як працює децентралізоване зберігання?

З технічної точки зору, для децентралізованого зберігання використовується однорангова мережа з повним шифруванням даних на всіх етапах. Користувачу, як і раніше, потрібно завантажувати дані, але те, як ці дані зберігаються, значно відрізняється від централізованого рішення:

• Шифрування. Дані, які завантажуються в децентралізовану мережу зберігання, автоматично шифруються з використанням криптографічних хеш-механізмів. Ваш закритий ключ дає вам доступ до даних та запобігає розшифровці інформації іншими особами.
• Шардинг. Файли розбиваються на дрібні частини та відправляються на різні вузли в мережі. Шардинг гарантує, що жоден вузол не містить повного набору даних, що усуває проблеми цензури та порушення конфіденційності. Коли дані поширюються мережею, ніхто не може прочитати вашу інформацію або обмежити доступ. 
• Місце зберігання. Нарешті, фрагменти файлу відправляються на кілька вузлів, розташованих у різних географічних областях. Якщо вам потрібен файл, мережа витягує компоненти з вузлів, де вони зберігаються, і завантажує їх.

Переваги децентралізованого зберігання

Децентралізоване зберігання даних розв’язує деякі проблеми, які виникають на централізованих серверах. Серед переваг децентралізованого зберігання є:

1) Підвищена безпека та конфіденційність

Централізовані мережі зберігання вразливі для кібератак, оскільки всі дані зберігаються в одному місці. Децентралізовані системи забезпечують більш надійний захист, оскільки їх дані розподілені між кількома вузлами.

2) Висока швидкість завантаження

При різкому підвищенні трафіку централізовані послуги зберігання можуть зіткнутися із затримками. Блокчейн знижує затримки на децентралізованих платформах, оскільки вузли, що зберігають файли, розподілені по всьому світу.

3) Відсутність єдиної точки відмови

Служби децентралізованого зберігання працюють на надійній архітектурі P2P, де кілька розподілених вузлів зберігають копії файлу у різних місцях. Навіть якщо кілька вузлів відключаться, ваша інформація все одно буде доступна. Ці системи стійкі до відмови, тому вихід з ладу декількох вузлів не вплине на їх роботу.

4) Низькі комісії

Компаніям, які займаються хмарними сховищами, доводиться створювати спеціальні засоби зберігання інформації. А робота центрів обробки даних також несе за собою додаткові витрати, які компанії перекладають на користувачів.

Децентралізоване зберігання є дешевшим, тому що воно не вимагає великих витрат. Людей заохочують здавати в оренду сховище пристроїв, що не використовується. Це означає, що користувачі можуть сплачувати нижчу плату за зберігання даних.

5) Підвищена цілісність даних

Цілісність — це здатність даних зберігати свої якості протягом усього терміну існування. У централізованих системах зберігання вона може порушуватися, оскільки до даних неможливо отримати доступ, якщо з сервером щось трапиться або вебсторінка буде переміщена на іншу адресу. Однак при децентралізованому зберіганні дані завжди доступні та зберігають цілісність завдяки хешуванню.

Недоліки децентралізованого зберігання

Хоча концепція децентралізованого зберігання дійсно перспективна, вона має певні недоліки, про які не слід забувати.

1) Ненадійність

Безумовно, одним із найістотніших недоліків децентралізованого сховища є його надійність. На жаль, не всі можуть довіряти анонімним особам, які зберігають їх дані. Навіть якщо дані зашифровані та захищені, вони все одно належать одному чи декільком незалежним підрядникам. Це може викликати занепокоєння у деяких підприємців, які хочуть зберігати свою фінансову звітність у децентралізованому сховищі.

2) Складність використання

Збудувати та використовувати децентралізовану систему зберігання досить складно. Натомість покладаючись на надійного централізованого постачальника для захисту ваших даних та управління ними, звичайні та корпоративні користувачі заощадять багато часу та зусиль.

Найпопулярніші децентралізовані мережі зберігання даних

1. Filecoin 

Filecoin – це блокчейн, що працює на базі IPFS. InterPlanetary File System (IPFS), створений Protocol Labs, являє собою децентралізований протокол для зберігання та доступу до даних. IPFS використовує контентну адресацію для збереження цілісності даних та забезпечення довгострокового збереження та незмінності даних. 

Хоча ви можете завантажувати свої дані в IPFS для зберігання, у вузлів немає стимулу зберігати їх вічно. Filecoin гарантує, що ваш контент завжди буде доступний, винагороджуючи вузли (які називаються майнерами) за його зберігання.

Ці винагороди походять від комісій за транзакції, які ви платите за те, щоб мережа Filecoin зберігала вашу інформацію. Filecoin має механізм доказу зберігання для перевірки того, що майнери зберігають інформацію відповідно до запиту.

2. Storj

Storj – це децентралізований протокол розміщення файлів, який працює на блокчейні Ethereum. Вузли, які працюють під керуванням програмного забезпечення Storj, продають свій апаратний простір і пропускну здатність, щоб заробити токени STORJ.

Мережа Storj шифрує та фрагментує файли перед їх збереженням у розподіленій мережі вузлів. З кількома вузлами, що працюють в мережі, Storj несприйнятливий до цензури, втрати даних, шкідливих атак і збоїв в обслуговуванні.

3. Arweave 

Arweave – децентралізована мережа зберігання, яка прагне повалити традиційних постачальників хмарних сховищ, таких як Google. Arweave дозволяє будь-кому, хто має додатковий простір, підключати свої комп’ютери (вузли) до мережі та зберігати дані від імені інших.

Ті, хто продає місце (сервери для зберігання інформації) в мережі Arweave, отримують оплату у своїй криптовалюті мережі AR. Це створює їм стимул зберігати ці файли доступними клієнтам. Arweave вважає, що ця структура стимулів може допомогти створити сучасну Олександрійську бібліотеку, яка зможе зберігати людську інформацію назавжди.

Завершальні думки

Сервіси централізованого зберігання вже працюють достатньо довго, щоб їх недоліки стали очевидними. Децентралізовані мережі зберігання, що працюють на блокчейні, пропонують кращий, дешевший та безпечніший механізм зберігання інформації.

Хоча децентралізовані мережі зберігання все ще знаходяться на ранній стадії зростання, їх використання вже набирає обертів. І в міру зростання попиту на ефективне зберігання даних ми можемо очікувати, що децентралізовані моделі стануть основними для користувачів та підприємств.

Алгоритм консенсусу є невід’ємною складовою блокчейну. Алгоритм консенсусу – це нібито набір правил та вимог, своєрідна Конституція, якої необхідно дотримуватися всім учасникам блокчейну. Існують сотні блокчейнів з різними “конституціями”. Кожна має свої переваги та недоліки – швидкість, масштабованість, безпека та рівень децентралізації. Найбільш розповсюдженими алгоритмами, які ми розглянемо в даній статті, є Proof-of-WorkProof-of-Work - (PoW) (від англ. proof of work – дослівно: «доказ роботи») — це децентралізований механізм консенсусу, який вимагає від членів мережі (майнерів) докладати зусиль шляхом вирішення складної математичної головоломки, щоб запобігти будь-якому обману системи. та Proof-of-StakeProof-of-Stake - (PoS) (від англ. proof of stake, умовно: «підтвердження долі») — це механізму консенсусу, який дозволяє власникам депозитити криптовалюти і створювати валідаційні ноди, що дає їм право перевіряти нові блоки транзакцій, додавати їх до блокчейну та отримувати за це винагороду..

Proof-of-Work та Proof-of-Stake це два основні консенсус механізми, які використовують криптовалюти для перевірки нових транзакцій, додавання їх до блокчейну та створення нових токенів. Proof-of-Work, розроблений для системи біткоїна, використовує майнінг для досягнення цих цілей. Proof-of-Stake, консенсус алгоритм Cardano, Eth 2.0 та інших, використовує депозитування криптовалют для досягнення тих же цілей.

Механізм Proof-of-WorkProof-of-Work - (PoW) (від англ. proof of work – дослівно: «доказ роботи») — це децентралізований механізм консенсусу, який вимагає від членів мережі (майнерів) докладати зусиль шляхом вирішення складної математичної головоломки, щоб запобігти будь-якому обману системи. (PoW) вважається безпечним та ефективним алгоритмом досягнення консенсусу в мережі блокчейн. DDoS-атаки на блокчейн, що використовують цей алгоритм, неможливі з сучасними обчислювальними технологіями. Проте, висока вартість електроенергії, негативний вплив на навколишнє середовище і пов’язане з цим несприятливе висвітлення у ЗМІ, зростаюча централізація в майнінгу та низька пропускна спроможність транзакцій, ймовірно, зроблять його нежиттєздатним у довгостроковій перспективі.

Однак Proof-of-StakeProof-of-Stake - (PoS) (від англ. proof of stake, умовно: «підтвердження долі») — це механізму консенсусу, який дозволяє власникам депозитити криптовалюти і створювати валідаційні ноди, що дає їм право перевіряти нові блоки транзакцій, додавати їх до блокчейну та отримувати за це винагороду. (POS) також не є ідеальним. Наприклад, під час стейкінгу зловмисник може підтвердити хибні транзакції. Проект Ethereum в рамках запланованого переходу на PoS розробив протокол Casper. Casper карає шахраїв конфіскацією криптовалют і позбавленням їх можливості стейкати коли-небудь знову.

Якщо запланована реалізація PoS у такому відомому протоколі, як Ethereum, пройде добре, то крипто-спільнота, вірогідно, буде достатньо впевнена у здатності алгоритму PoS забезпечувати безпеку мережі. Це може схилити чашу терезів на користь PoS, але тільки час покаже, яким буде алгоритм консенсусу блокчейна в майбутньому.

Чому Proof-of-Stake краще, ніж Proof-of-Work?

Модель Proof-of-Stake краща, ніж Proof-of-Work, тому що вона вирішує багато проблем:

Централізація. Чотири майнінгМайнінг - (англ. mining – “видобування корисних копалин”) – виробництво криптовалюти за рахунок потужностей комп’ютерного обладнання. пули контролюють понад 50% загальної потужності майнінгу біткоїну. Це несправедлива система, оскільки вона означає, що звичайна людина майже не має шансів коли-небудь отримати нагороду за майнінг. У цьому відмінність Proof-of-Stake. Ця модель запобігає об’єднанню груп людей для домінування в мережі для отримання прибутку. Натомість ті, хто робить внесок у мережу, заморожуючи свої монети, отримують винагороду пропорційно до суми, яку вони вклали.

Споживання електроенергії. Деякі блокчейни Proof-of-Work, такі як Біткоїн, використовують велику кількість електроенергії. Нещодавнє дослідження показало, що загальна кількість електроенергії, необхідна для підтримки працездатності мережі Біткоїн, перевищує кількість, яку використовують більш ніж 159 окремих країн! З іншого боку, у Proof-of-Stake витрати на електроенергію для перевірки транзакцій значно нижчі.

Атака 51%. Відносно нещодавно відбувся приклад атаки 51% проти блокчейна Verge, що дозволило хакеру викрасти 35 мільйонів монет XVG. На момент атаки реальна вартість становила $1,75 мільйона доларів! При використанні механізму консенсусу Proof-of-Stake немає фінансового сенсу намагатись виконати атаку 51%. Для цього зловмисник має мати у своєму розпорядженні не менше 51% від загальної кількості криптовалюти в обігу. Єдиний спосіб зробити це – купити монети на відкритому ринку. Якби зловмисник вирішив купити таку значну суму, то реальна вартість монети по ходу збільшилася б. В результаті він витратить значно більше, ніж отримає від атаки.

Зараз деякі блокчейни застосовують обидві технології для формування нових блоків (наприклад, у криптовалютах PeerCoin і Reddcoin метод PoW використовується для початкового розподілу, а PoS — для підтвердження транзакцій). Це зв’язано з тим, що кількість монет кожної криптовалюти фіксована і рано чи пізно закінчиться. Тоді при розгадуванні блоку доведеться переходити на PoS технологію, за якої не відбувається введення нових монет в обіг.

Перший протокол, схожий на блокчейн, був запропонований криптографом Девідом Чаумом у 1982 році. Пізніше, у 1991 році Стюарт Хабер і В. Скотт Сторнетта написали роботу про консорціумиКонсорціум - є комбінацією публічних і приватних блокчейнів і містить централізовані та децентралізовані функції. (як ставити штампи часу на цифровий документ). Але саме Сатоші НакамотоСатоші Накамото - псевдонім людини або групи людей, які розробили протокол криптовалюти Біткоїн і створили першу версію програмного забезпечення, у якому цей протокол був реалізований. винайшов і впровадив першу мережу блокчейну після розгортання першої в світі цифрової валюти – біткоїна.

Блокчейн – децентралізована база даних, яка одночасно зберігається та оновлюється на багатьох комп’ютерах, з’єднаних один з одним за допомогою Інтернет мережі. Слово «блокчейн» перекладається з англійської як «ланцюг блоків». Ця назва досить точно відображає сутність блокчейна. Його порівнюють із намистом, кожна намистина (блок) якого – запис дії, а ланцюжок не може порватися. Блокчейн – це непорушний цифровий запис дій.

Кожен блок є певний цифровий код (не тільки числовий), і будь-який наступний блок містить інформацію з попереднього блоку. Отже, слід вважати, що це не лише база даних, а й спосіб шифрування і передачі.

В усьому світі цю технологію активно використовують для переказу криптовалют. Якщо ви відправили криптовалюту по блокчейну, тисячі комп’ютерів по всьому світу підтвердять і збережуть всю інформацію про переказ.

Процес переказу займе лічені хвилини, а за допомогою деяких інших блокчейнів – навіть секунди. Гроші у блокчейні неможливо втратити чи підробити. Немає третіх осіб та посередників, а точність розрахунків гарантується математичною точністю технології.

Існує чотири основних типи блокчейнів:

1. Публічні блокчейни – це відкриті децентралізовані мережі комп’ютерів, доступні кожному, хто хоче запитати або підтвердити транзакцію (перевірити на точність). Ті, хто підтверджують транзакції, отримують винагороду. Їх називають майнерами. Для публічних блокчейнів використовуються механізми консенсусу Proof-of-WorkProof-of-Work - (PoW) (від англ. proof of work – дослівно: «доказ роботи») — це децентралізований механізм консенсусу, який вимагає від членів мережі (майнерів) докладати зусиль шляхом вирішення складної математичної головоломки, щоб запобігти будь-якому обману системи. або Proof-of-StakeProof-of-Stake - (PoS) (від англ. proof of stake, умовно: «підтвердження долі») — це механізму консенсусу, який дозволяє власникам депозитити криптовалюти і створювати валідаційні ноди, що дає їм право перевіряти нові блоки транзакцій, додавати їх до блокчейну та отримувати за це винагороду.. Два найпопоулярніших приклади публічних блокчейнів – Bitcoin та Ethereum.

2. Приватні блокчейни. Вони не є відкритими, доступ до них обмежений. Люди, які хочуть приєднатися, потребують дозволу від системного адміністратора. Зазвичай, ними керує певна організація, тобто вони централізовані. Наприклад, Hyperledger — це приватний блокчейн із дозволом.

3. Гібридні блокчейни або консорціуми. Консорціуми є комбінацією публічних та приватних блокчейнів і містять централізовані та децентралізовані функції. Наприклад, Energy Web Foundation і Dragonchain.

4. Сайдчейни — це блокчейни, що працюють паралельно основному ланцюгу. Це дозволяє користувачам переміщувати цифрові активи між двома різними блокчейнами та покращує масштабованістьМасштабованість - означає здатність системи розширятися, збільшуватися/розвиватися, щоб задовольнити зростаючий попит під час збільшення користувачів системи. та ефективність. Прикладом сайдчейна є Liquid Network.

Завдяки багатьом перспективним реальним сценаріям використання, як-от швидкі транскордонні платежі та смарт-контракти, технологія блокчейн залишиться з нами надовго. Технологія блокчейну сьогодні у багатьох асоціюється з Біткоїном, але це не зовсім вірна асоціація, так як блокчейн – це просто спосіб розподіленого зберігання даних, у якого може бути безліч застосувань, наприклад: вибори та голосування, продажі, страхування, документообіг, логістика, кредитування, нерухомість.

Існує ще багато сфер, які вимагають надійного захисту і чиї елементи можуть бути збережені у вигляді даних. Біткоїн – це лише один з безлічі проектів, який отримав величезну популярність завдяки божевільному зростанню вартості, весь цей «хайп» приховує під собою чудову технологію, здатну зробити світ кращим. Хоча ми розуміємо, що технологія блокчейн для багатьох залишиться складною для розуміння темою, але не для вас.

Криптографія — це наука та практика надсилання безпечних зашифрованих повідомлень (даних) між двома або більше сторонами. Криптографія дозволяє транзакціям з цифровою валютою бути конфіденційними, безпечними і достовірними без необхідності банківського чи іншого посередника.

«Крипто» у слові «криптовалюта» грецькою означає «таємниця».  Відправник «шифрує» повідомлення, це приховує його зміст від третьої сторони, а одержувач «розшифровує» повідомлення, тим самим робить його знову читабельним.

Криптовалюти використовують криптографію, щоб транзакції були конфіденційними та безпечними. Це означає, що вам не потрібно нічого знати про людину, щоб безпечно здійснювати з нею транзакції. Вам не потрібен банк чи компанія, що видає кредитні картки, уряд або будь-яка інша третя сторона посередині “шляху” вашої транзакції. Криптографія важлива не тільки для цифрових грошей — наш комп’ютер та мережі, до яких він підключений, постійно шифрують та розшифровують дані, від кожного пошуку в Google до кожного надісланого вами електронного листа. Тобто, криптографія не є чимось новим для нашого суспільства, ми вже давно користуємося благами криптографії в повсякденному житті.

Як працює шифрування з приватним та публічним ключем?

Мережа Bitcoin видає всім користувачам приватний ключ, з якого вона криптографічно генерує пов’язаний публічний ключ. Ви можете вільно передавати людям свій публічний ключ – насправді, це єдина інформація, яка потрібна, щоб надіслати вам біткоїн. Але для доступу до цих коштів потрібен приватний ключ.

Ваш публічний ключ генерується з вашого приватного ключа за допомогою методу, який називається «хешування», що бере рядок даних і обробляє їх за допомогою алгоритму. Пройти цей процес в зворотному напрямку практично неможливо, тому ніхто не зможе вгадати ваш приватний ключ із вашого публічного ключа. Оскільки ваші публічний і приватний ключі пов’язані, мережа знає, що ваш біткоїн належить вам – і залишатиметься вашим, допоки у вас є особистий приватний ключ.

Частиною того, що робить біткоїн революційним, є його вирішення проблеми подвійних витрат: мережа без посередників, яка використовує криптографічні методи для перевірки достовірності транзакцій. 

Ще одна особливість відсутності посередника полягає в тому, що транзакції з біткоїнами є незворотними. Незворотні транзакції є ключовою частиною вирішення проблеми подвійних витрат.

Інша половина рішення — це біткоїн-блокчейн, який є гігантською децентралізованою книгою (базою даних). Уявіть собі балансову книгу банку, яка документує кожну транзакцію та постійно перевіряється та оновлюється всіма комп’ютерами в блокчейн мережі.